9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови, яке було встановлене Указом Президента України в 1997 році. А святкуємо ми його на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Саме з нього, вважають дослідники, і починається писемна українська мова.  

Наша українська мова — це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України.

Рідне  слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, Тараса Шевченка, удосконалювалось І.Нечуєм –Левицьким ,П.Мирним, М.Коцюбинським, Л.Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

Максим Рильський сказав про мову так:
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно і ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде...

З нагоди  Дня української писемності та мови в  Лужанській бібліотеці проведено ряд заходів. Відвідувачі книгозбірні мали можливість  переглянути книжкову виставку  «Передамо нащадкам наш скарб – рідну мову». Було організовано бібліографічний огляд літератури для читачів бібліотеки та голосне читання  « Таїна слова».

В рамках тижня  юні читачі мали можливість взяти участь у  конкурсі : «Мова-цвіт духовного життя», а також декламувати вірші про мову  та грати в мовні ігри.

Продовженням тижня був  конкурс  знавців мови серед учнів  5 класу в Лужанському ЗНЗ I-IIIст.ім.В.Орелецького.

Про історію становлення української мови, її розвиток і сучасний стан як державної мови учням розповіла  вчитель української мови та літератури-Юречко Інна Орестівна.

Діти  змагалися у мовній  вікторині. Вони разгадували загадки про рідне слове, пригадували прислів’я і приказки,  , підбирали епітети до слів, розмірковували над тим ,як важливо вживати у мовленні слова ввічливості,дбати про чистоту мови.  Учасники конкурсу були  нагороджені подяками  за кмітливість та  ерудицію.

Ведучі побажали  дітям  любити  свою мову  та примножувати її здобутки,бо як сказав Панас Мирний:

 «Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця,  в яку народ складає і своє

давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід».
 

Наталія Савка