Це на світанку сталося колись:

Стривожений, із муками і жалем

Світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь,

Залився болем, плачем, жалем.

Війна на зустріч молодому дню

Із гуркотом, із брязкотом котилась,

Лавиною металу і вогню

На нашу землю й долю навалилась.

Тремтять гармати. Б’є на спалах дзвін.

Залізні круки вилітають з хмари.

Горить Вкраїна з чотирьох сторін

І на чужинців просить з неба кари…

77 років віддаляють нас від тієї страшної дати – 22 червня 1941 року – дня початку найтрагічнішої війни в історії нашого народу. Скільки б не минуло років, а 22 червня навіки залишиться в нашій пам'яті, як День Великої Скорботи...

20 червня у приміщенні Кіцманського краєзнавчого музею відбулася година історії «Ще спала затуманена земля, а небо вже здригалося у злобі…»

до дня Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні.

Розпочався захід хвилиною мовчання , якою вшанували усіх тих , що безвісті пропали, що не встали як впали, що згоріли як зорі, такі чисті і чесні, як повітря прозоре, що за правду повстали, що лягли на заставах…

На заході були присутні студенти Кіцманського коледжу Подільського ДАТУ , відділення Агроземлевпорядкування , група ПР -11 разом з куратором Корсей Оксаною Іванівною та викладачем історії Карасьовою Мар’яною Василівною.

Завідуюча Кіцманської районної дитячої бібліотеки Краснова Алла Миколаївна розповіла про початок та перебіг другої світової в Україні . Під час години історії гостям було запропоновано для перегляду підбірку відео «Між сталевими жорнами», «День в історії. Правда про внесок України в перемогу» .

Завідуюча Кіцманського краєзнавчого музею Савчук Оксана Василівна, розповіла цікаві факти про Буковину у часи другої світової війни та ознайомила з експонатами , які розміщені в музеї.

Ішли мільйони ні в чому невинних, але мужніх, хоробрих, відчайдушних солдатів, в серцях котрих горів яскравий вогонь патріотизму та палка любов до рідної землі, крізь біль і сльози, холод і голод вони, герої нашої історії, солдати Другої світової війни вперто йшли до перемоги , не дозволивши собі впасти на коліна перед грізним ворогом.

Благословенна й радісна година

Безсмертна буде в пам'яті віків,

Як над палаючими мурами Берліна

Стяг Перемоги в небі прошумів.

Про щасливі хвилини перемоги , йшлося у пісні «День перемоги», яку для всіх присутніх виконала Бахур Світлана , вихованка гуртка «Акорд» Кіцманського БДТ, керівник Анучкін Ярослав Миколайович.

Народжені жити, любити, творити давно пішли з життя, для них війна закінчилася не салютом, а свинцем у серці. Вони заповідали нам берегти, пам’ятати і любити свою Батьківщну. Тож завдання нашого покоління — не забути людей, які прославили Вітчизну своїм героїзмом.

Ми - українці! Ми ніколи не забудемо подвигу своїх дідів і батьків у Другій світовій війні. Ми сьогодні шануємо всіх живих, і тих, хто пережив її, у кого й досі болять рани...

69 років Україна не знала війни. Але війна не обійшла нашу державу

тепер.

Тисячі наших хлопців-патріотів зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

Низький уклін подвигу героїв!!!

Ніхто не забутий, ніщо не забуто.

Україна! За її мир і спокій полягли мільйони.

Війні не бути. Нехай панує мир!