КНИЖКИ... книжки
Яких лиш велетнів не виростила книжка
(Людська уява заборон не знає).
Й не так важливо: летючи чи пішки 
Свій шлях до казки велетень долає.
З індійських джунглів Мауглі приходить, 
Переступивши відстані й кордони, 
- Дитя наївне дикої природи,
Він має й серце чисте, безборонне.
Нас вчать добру і мужності герої,
Самі проживши мудро й бездоганно, 
Як київські богатирі і вої,
Що меч святий заповіли Руслану –
Тому, який звільнив від Чорномора 
Красуню київську - омріяну Людмилу... 
Богатирі пересували й гори,
Бо мали й розум, а не тільки силу...
Книжки й книжки... єднають і століття, 
Переступаючи з минулого в майбутнє. 
Важливо тільки, щоб уміли діти
Оте минуле в сьогоденні чути,
Не відпускали із свого дити ... Читати далі »