22 травня для українців - особливий день. У цей день 1861 року прах Тараса Григоровича Шевченка, згідно з його заповітом, було перепоховано в Україні. День повернення Тараса Григоровича Шевченка із похмурих, сірих та сирих країв на ясні зорі та на тихі води, в рідні землі.

Церемонія перепоховання великого Кобзаря перетворилася на справжнє, хоч і сумне, свято.

Дорогу, якою рухалася траурна процесія, устелили зеленим віттям, і вона була схожа на зелений килим. Попереду несли Кобзарів портрет, аби весь стрічний люд бачив того, про кого лише чув.

Чи іронія долі, чи гірке співпадіння, що саме у цей день 1979 року Україна прощалась із композитором, поетом, співаком Володимиром Івасюком.

Дорога від помешкання Володимира Івасюка до Личаківського цвинтаря була встелена живими квітами.

І сьогодні покладають квіти щирі українці біля пам’ятників цим великим людям, для яких понад усе була Україна.

22 травня у Чернівецькому обласному меморіальному музеї Володимира Івасюка відбувся вечір пам’яті «Орфей Собору Нації» та відкриття виставки світлин «Таємниці доріг далеких…» про мандрівки В. Івасюка Польщею.

На цьому заході побували завідуюча Кіцманської РДБ Алла Краснова та переможниця XIV обласного конкурсу юних читців поезії Михайла Григоровича Івасюка Тимчук Валєрія (с. Хлівище). Вона для усіх присутніх продекламувала вірш «Без тебе», присвячений Володі Івасюку , який написав Богдан Стельмах.