Кожен із нас творить своє майбутнє та майбутнє нашої країни.
Україна – це наш рідний край, наша дорога і мила земля, де ми народилися, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку. Це наша наймиліша у світі Батьківщина.
Рідний край… Він починається від батьківського порогу, стрункої тополі, твоїх воріт, з барвінку, який ніжно стелиться по садочку. Найсвятішими для нас є слова Україна, Батьківщина.
15 червня до читального залу Кіцманської районної дитячої бібліотеки завітали вихованці старшої групи № 1 Кіцманського ЗДО разом із виховатилем Факас Мариною Миколаївною та музкерівником Олексюк Ольгою Василівною.
Завідуюча бібліотеки Алла Краснова зустріла гостей словами: «Хоча ви ще не навчаєтесь в школі, проте вже будуєте наше спільне майбуття. Дорогу до знань потрібно розпочинати з найсвітлішого – з любові до рідного краю та пам’яті про людей , які прославили свою землю. »
Під час години краєзнавства діточки дізнались , про те, що наш Буковинський край прославив на увесь світ Іван Миколайчук - душа українського кіно і національний геній.
Майбутній геній народився у селі Чортория . В багатодійній сімї росло 13 дітей і маленький Іванко неймовірно любив театральне мистецтво. Спершу ставив спектаклі з братиками та сестричками, а в 12 років почав грати у сільському самодіяльному театрі. Та так грав, що подивитися приходили і малі і дорослі глядачі. Селяни були впевненими, що у Іванка – велике майбутнє. І, як показав час, не прогадали. «Саме він став провісником оновлення українського кіно, – пригадував згодом Сергій Параджанов. – Він віддавався роботі цілковито і – пробуджував національний дух українців».
Крізь його творчість червоною ниткою проходить тема України, козацтва і всього українського. Він був щирим патріотом і – його глядячі ставали такими ж.
Життя талановитого актора та режисера обірвалося 3 серпня 1987 року. Миколайчуку було лише 46 років. Прожив геній кіно своє дуже коротке життя з любов'ю до України.
Пам’ ять про нашого славного краянина житиме вічно у кінострічках, які нині дарують нам радість, підносять український дух і – вселяють впевненість у тому, що країна, яка мала такого талановитого сина, обов’язково буде щасливою, що талановиті українські діти стануть справжніми патріотами рідної української землі.
|